60-денне перемир'я між США та Іраном: сторони погодили меморандум, останнє слово за Трампом

Вашингтон та Тегеран досягли попередньої домовленості щодо 60-денного меморандуму про взаєморозуміння, який має відкрити шлях до діалогу навколо іранської ядерної програми. Документ уже погоджено на рівні переговорників, однак він потребує остаточного затвердження з боку президента США Дональда Трампа. Якщо підписання відбудеться, це стане першим серйозним кроком до дипломатичного врегулювання одного з найтриваліших протистоянь у міжнародній політиці.

Відповідно до наявних даних, меморандум передбачає так званий «період охолодження» тривалістю два місяці, протягом яких обидві сторони мають утриматися від ескалаційних дій та розпочати конструктивні переговори. Документ покликаний сформувати дипломатичний простір, у якому стане можливим обговорення ключових суперечностей навколо іранської ядерної діяльності — питання, що десятиліттями залишається у центрі міжнародної напруженості.

Як відомо, іранська ядерна програма стала причиною жорстких міжнародних санкцій, кількох раундів переговорів і неодноразових загострень у відносинах між Тегераном та західними країнами. Угода 2015 року — так звана СВПД — була покликана обмежити ядерний потенціал Ірану в обмін на скасування частини санкцій, однак у 2018 році адміністрація Трампа вийшла з неї в односторонньому порядку, що призвело до нового витку напруженості.

Нинішня ініціатива розгортається на тлі повернення Дональда Трампа до Білого дому та його заявленого курсу на переосмислення підходів до зовнішньої політики. Остаточне рішення щодо підписання меморандуму залежить від позиції американського президента, який традиційно дотримується жорсткої риторики стосовно Тегерана, однак водночас неодноразово демонстрував готовність до нестандартних дипломатичних кроків.

Загалом будь-яка форма домовленості між двома країнами, що перебували у стані фактичного протистояння десятиліттями, вважається суттєвим сигналом для регіону та міжнародної спільноти. Навіть тимчасове перемир'я може відкрити можливість для ширшого діалогу та сприяти зниженню рівня напруженості на Близькому Сході. Водночас аналітики зауважують, що два місяці — надзвичайно стислий термін для розв'язання настільки складного питання.

Подальший розвиток подій залежатиме не лише від волі двох безпосередніх учасників переговорів, а й від позиції інших ключових гравців — насамперед Ізраїлю, країн Перської затоки та європейських союзників США. Кожна зі сторін має власні інтереси у тому, як саме буде розв'язана іранська ядерна проблема, і готова впливати на хід переговорів через різноманітні важелі тиску.