236 мільйонів євро боргу і подвійні виплати: як Україна рахує соціальні гроші

Цього тижня два новини про соціальні виплати в Україні стоять поруч — і разом вони розповідають набагато більше, ніж кожна окремо. Світовий банк дає 236 мільйонів євро на пенсії та допомоги. А Пенсійний фонд тим часом визнає, що роздав частину виплат двічі і тепер просить гроші назад. Питання просте: якщо ми не можемо нормально адмініструвати виплату у 1500 гривень 13 мільйонам людей — навіщо нам черговий зовнішній борг на «фінансування соціальних статей»? **Борг під чужу гарантію** Угода з Світовим банком у рамках проєкту PEACE in Ukraine — це не грант. Це кредит. 236 мільйонів євро, які Україна зобов'язана повернути з відсотками. Так, під гарантії Швеції — це знижує вартість запозичення, але не скасовує сам борг. Гарантія означає: якщо Україна не платить, платить Стокгольм. Після чого виставляє рахунок Києву. Куди підуть гроші? «На фінансування пріоритетних соціальних статей державного бюджету — пенсій, допомог та інших виплат громадянам». Це не цільова програма з чіткими KPI — це бюджетна підтримка. Тобто гроші зайдуть у загальний казан Мінфіну і будуть витрачені на поточні зобов'язання. Нічого нового не збудується, жодна система не реформується. Просто закриється дірка в бюджеті. Механізм добре знайомий: зовнішній кредитор фінансує операційні витрати держави, яка не може звести кінці з кінцями без зовнішньої підтримки. Це не розвиток — це утримання на апараті штучного дихання. І кожен такий транш збільшує державний борг, який колись доведеться обслуговувати з бюджету, який і зараз не вистачає. За даними Мінфіну, тільки у 2025 році Україна залучила понад 40 мільярдів доларів зовнішнього фінансування. Частка зовнішніх запозичень у покритті бюджетного дефіциту перевищує 70%. Ми буквально живемо в кредит — і кожна нова угода, навіть під шведські гарантії, це черговий цвях у кришку скриньки майбутнього боргового навантаження. **Збій чи система?** Тепер — Пенсійний фонд. ПФУ виявив «технічний збій», через який частина з 13 мільйонів отримувачів допомоги у 1500 гривень отримала виплату двічі. Фонд вимагає повернення грошей. Тут кілька важливих питань, відповідей на які публічно немає. Перше: скільки людей отримали подвійну виплату і яка загальна сума переплати? ПФУ не назвав цифр. Якщо навіть 1% від 13 мільйонів — це 130 тисяч людей і мінімум 195 мільйонів гривень надміру витрачених коштів. Якщо більше — рахуйте самі. Друге: як виявили збій — одразу чи через тижні? Виплати були у квітні, новина з'явилась наприкінці травня. Майже два місяці. Що відбувалося весь цей час з грошима, які вже були в обігу? Третє: хто несе відповідальність? «Технічний збій» — зручне формулювання, яке нікого не звинувачує. Але система ПФУ не береться з повітря. Її хтось розробляє, хтось супроводжує, хтось тестує. За якими тендерами закуповується це програмне забезпечення? Хто підрядник? Яка вартість контракту на обслуговування? У публічних реєстрах ProZorro можна знайти чимало цікавого про ІТ-закупівлі ПФУ. Фонд щороку витрачає десятки мільйонів гривень на програмне забезпечення та його супровід. Після кожного такого «збою» логічне питання: за що платимо? Четверте: як ПФУ планує повернути гроші? Вимагати від пенсіонерів — людей, які часто ледве зводять кінці з кінцями — повернути 1500 гривень через «техн