Kiev24
Live
Аналітика

Буряк, паркування і полтавська рента: що насправді стоїть за провінційними новинами вересня

👁️

Лев Бродський

Київські чутки · Джерела кажуть

— З джерел, наближених до кулуарів Верховної Ради, повідомляють дещо цікаве: поки столиця гудить від чуток про перестановки у міністерствах, справжнє політичне життя — те, що формує настрої виборців і наповнює чужі кишені — відбувається зовсім не на Банковій. Воно відбувається у Полтаві, де за один тиждень подорожчало одразу все: і квартири, і маршрутки. Збіг? Обізнані люди стверджують, що збігів у вітчизняній комунальній політиці не буває — бувають лише недостатньо досліджені інтереси. — Почнімо з малого, як і личить справжньому феліє тоністу. Салат із буряка з козячим сиром і бальзамічною заправкою — ось що опинилося на першій смузі поважного видання поряд із новинами про оренду та тарифи. Не будемо називати прізвище, але за нашою інформацією, хтось бачив як один відомий полтавський чиновник, причетний до ухвалення рішень міськвиконкому, минулого тижня вечеряв саме цим салатом — у закладі, де середній чек перевищує місячну надбавку до пенсії пересічного полтавця. Деталь? Можливо. Але чи це головне? — Тепер до суті. Міськвиконком Полтави підвищив тарифи на проїзд, пославшись на здорожчання енергоносіїв та пального. Логіка бездоганна, майже математична — і саме тому викликає запитання у людей, які звикли читати між рядків. За нашою інформацією, рішення про підвищення ухвалювалося у вузькому колі, а терміни його оприлюднення дивним чином збіглися з моментом, коли ринок оренди житла у Полтаві, за словами місцевих рієлторів, показав зростання на дві-три тисячі гривень на місяць. Хтось бачив як представники одразу кількох комунальних підприємств та ріелторських агенцій зустрічалися ще влітку — слухи, які важко перевірити, але важко ігнорувати. Попит перевищує пропозицію, казав рієлтор. А хто формує пропозицію — це вже зовсім інше питання... — А тепер найголовніше. Анонімний чиновник, чию посаду ми з делікатності не уточнюємо, але чиї слова дійшли до нас через треті руки з напрямку, дотичного до регіональної політики, стверджує: за одночасним підвищенням тарифів на транспорт і стрибком орендних цін у Полтаві стоїть не стихійний ринок і не об'єктивна економіка — а цілком конкретна група осіб, зацікавлених у виштовхуванні певних категорій населення з центральних районів міста. Простіше кажучи — джентрифікація по-полтавськи, де роль невидимої руки ринку грають цілком видимі руки з цілком конкретними телефонами у записниках. На цьому фоні дніпровська ініціатива з безкоштовним паркуванням для учасників бойових дій — карта «УБД Дніпро» через застосунок «єДніпро» — виглядає майже демонстративно: ось вам, дивіться, як треба, поки в інших містах рахують, скільки можна зняти з ветерана за кімнату у спальному районі. — І на цьому контрасті варто згадати вінницького ветерана, який після поранення вчиться водити автомобіль у «Безбар'єрній автошколі». Ця людина — без пафосу і без купюр — робить те, що мала б робити держава: повертає собі незалежність власними руками. За нашою інформацією, подібні ініціативи існують не завдяки системі, а всупереч їй — і щоразу, коли черговий міськвиконком підвищує тариф або черговий орендодавець додає тисячу до ціни, ця незалежність стає дорожчою у буквальному сенсі слова. Не лише у Вінниці — скрізь. — Офіційно, звісно, все заперечується. Тарифи підвищено через об'єктивні причини, ринок оренди живе своїм life, а салат із буряка — це просто салат із буряка. Але хочеться запитати: якщо транспорт дорожчає, оренда з