Дрони, транші і кешбек: де гроші, кому вигідно і що насправді відбувається

Три новини з сьогоднішньої стрічки, якщо поставити їх поряд, розповідають одну й ту саму історію — про те, як Україна управляє грошима під час війни. І ця історія не надихає. **Затримка траншу ЄС: 6 мільярдів євро — і 250 контрактів «із запізненням»** Почнімо з головного. Євросоюз виділив Україні оборонний кредит на 6 мільярдів євро. Перший транш — і він досі не отриманий повністю. Причина, яку повідомляє 24 Канал: Київ подав понад 250 контрактів на закупівлю українських дронів із запізненням. Зупинімось на цьому детально. 250 контрактів — це не один документ, який забули підписати. Це системна проблема адміністрування. Хтось у ланцюжку між міністерствами, «Укроборонпромом», профільними відомствами і координаторами з ЄС не виконав свою роботу в строк. Питання не в тому, «хто винен» у бюрократичному сенсі — питання в тому, що за кожним із цих 250 контрактів стоять конкретні виробники дронів, конкретні суми, конкретні бенефіціари. Що означає «подали із запізненням»? Це означає одне з двох: або контракти були укладені раніше, але документи затрималися навмисно чи через некомпетентність, або самі закупівлі здійснювались із порушенням таймінгу, узгодженого з донором. В обох випадках — це управлінський провал, за який платить не чиновник, а фронт. 6 мільярдів євро кредиту — це не грант. Це гроші, які Україна буде повертати. І навіть у цих умовах адміністрація не спромоглася вчасно подати документацію. Хочеться запитати: хто персонально відповідає за координацію цих контрактів? Яке відомство вело реєстр? Де контроль з боку Мінфіну та Мінекономіки? Відповідей публічно немає. Окремо — тема самих дронів. «Закупівля українських дронів» звучить патріотично, але за цим формулюванням ховається ринок, де крутяться мільярди гривень, де конкуренція між виробниками нерідко вирішується не якістю продукту, а доступом до правильних кабінетів. Наявність 250 контрактів одночасно — це або диверсифікація постачальників (що добре), або роздроблення тендерів для уникнення порогів публічних закупівель (що погано і незаконно). Без доступу до самих контрактів сказати точно неможливо. Але питання варто поставити. **Відключення світла: гроші вже витрачені, а світла немає** З 1 липня відключення електроенергії тривають по всій країні. Це вже не новина — це хронічний стан. Але в контексті фінансового аналізу є важливий аспект, який медіа традиційно ігнорують. За останні два роки Україна отримала мільярди доларів на відновлення енергетичної інфраструктури — від ЄС, США, Світового банку, G7. Де ці гроші? Які конкретні об'єкти були відновлені? Які трансформатори замінені, які підстанції захищені, яке резервне генерування встановлено? «Укренерго» та ДТЕК щороку отримують колосальні обсяги держпідтримки і міжнародної допомоги. При цьому графіки відключень не скорочуються — вони продовжуються. Це не обов'язково означає розкрадання. Це може означати, що руйнування випереджають відновлення. Але без прозорої звітності про те, куди пішла кожна гривня і кожен євро на енергетику — ми не можемо відрізнити некомпетентність від корупції. А саме ця непрозорість і є системною проблемою. Особливо цікаво: чому публічний аудит витрат на відновлення енергосистеми досі не став стандартом? Рахункова палата видає звіти, але вони або засекречені «через воєнний стан», або публікуються із суттєвим запізненням. Громадськість дізнається про результати тоді, коли змінити нічого вже неможливо. **«Нацкешбек»: програма, яка заслуговує на жорсткіший пог