М-06, 18 мільйонів квадратів і жодного тендера на слуху: як Міністерство відновлення рахує гроші платників

Міністерство з відновлення інфраструктури відзвітувало про завершення ремонтних робіт на трасі М-06 Київ–Чоп біля села Глибоке на Закарпатті. Повідомлення лаконічне, святкове, без зайвих деталей. І саме ця лаконічність — головна проблема. Цифра, яку кинули у простір: 18,3 мільйона квадратних метрів дорожнього покриття відновлено з початку року по всій Україні. Звучить монументально. Але що за нею стоїть? **Питання перше: скільки це коштувало?** Міністерство не повідомляє суму. Жодної цифри у гривнях, євро чи доларах. Жодного посилання на реєстр публічних закупівель. Просто — «відновлено». Між тим, середня вартість капітального ремонту одного квадратного метра дороги в Україні коливається від 800 до 2500 гривень залежно від типу покриття, регіону та виконавця. Навіть якщо брати нижню межу і вважати, що йдеться виключно про поверхневу обробку — 18,3 мільйона квадратів це мінімум 14–15 мільярдів гривень лише з початку 2026 року. За курсом — близько 350–380 мільйонів доларів. Де пройшли ці тендери? Хто виграв? На яких умовах? **Питання друге: хто виконавець на Закарпатті?** Закарпаття — специфічний регіон із точки зору дорожнього будівництва. Тут традиційно домінує вузьке коло підрядників, пов'язаних із місцевими політичними групами впливу. Конкуренція на тендерах у регіоні — нижча за середню по країні. Аналіз ProZorro за попередні роки фіксував, що частка тендерів з одним учасником у дорожній галузі Закарпаття перевищувала 60%. Чи змінилась ця картина у 2026 році — невідомо, бо Міністерство відновлення вважає за достатнє сказати «завершено» і поставити крапку. **Питання третє: що означає «відновлення» у термінах якості?** Українська практика дорожнього ремонту має характерну рису — гарантійний термін покриття офіційно становить від трьох до п'яти років, але фактично дороги починають руйнуватися вже через один-два сезони. Ця проблема системна і добре задокументована ще Рахунковою палатою у довоєнних звітах. Без незалежного технічного аудиту кожного відновленого кілометра цифра «18,3 мільйона квадратів» — це маркетинг, а не звітність. **Контекст, який не можна ігнорувати** Україна зараз перебуває у точці максимального демографічного та економічного тиску одночасно. Коефіцієнт народжуваності — серед найнижчих у світі. Молодь, яка залишається в країні, стикається з конкуренцією з боку штучного інтелекту вже на вході у ринок праці. На цьому тлі кожна гривня публічних інвестицій — дорожніх, інфраструктурних, будь-яких — має особливу вагу. Бо ці гроші або будують майбутнє, або осідають у кишенях підрядників із потрібними зв'язками. Ініціатива чотириденного робочого тижня — окрема дискусія. Але вона добре ілюструє загальну тенденцію: суспільство шукає способи перерозподілити те, що є. Проблема в тому, що перш ніж говорити про перерозподіл, варто зрозуміти, скільки вже витрачено і куди. **Що треба зробити зараз** Міністерство з відновлення інфраструктури зобов'язане опублікувати зведений реєстр усіх тендерів на дорожній ремонт з початку 2026 року з прив'язкою до конкретних об'єктів, сум та виконавців. Це не прохання — це вимога Закону про публічні закупівлі та базові стандарти бюджетної прозорості. Рахункова палата та Державна аудиторська служба мають включити масштабні дорожні програми до планових перевірок третього кварталу. 18,3 мільйона