Конкурси, тарифи і фрукти: хто насправді керує містом?

— З кулуарів Верховної Ради повідомляють, що рішення Києва відновити конкурси на посади керівників шкіл і дитсадків — це аж ніяк не про освіту... За нашою інформацією, йдеться про перерозподіл впливу в районних адміністраціях, де директорські крісла вже давно роздаються за схемами, які не передбачають жодних конкурсів — хіба що конкурс конвертів. — Але чи це головне? Поки Київ вдає, що дбає про дітей, у Чернівцях тихо підіймають тарифи на комунальні послуги — і обізнані люди на Банковій не приховують: це лише перший дзвіночок перед загальнонаціональним тарифним «цунамі», яке, за нашою інформацією, готується до осені... Хтось бачив, як один анонімний чиновник РНБО нервово листувався у ресторані «Канапа» — і це було зовсім не про погоду в Харкові. — А тепер найголовніше. Слухи, які важко перевірити, але важко ігнорувати, кажуть: за всіма цими локальними «проблемами» — чернівецькими тарифами, запорізьким дефіцитом фруктів, київськими конкурсами — стоїть одна велика підготовка до перерозподілу муніципальних бюджетів, де не будемо називати прізвище, але один дуже відомий «доброчинець» вже зарезервував собі місце за столом переговорів. — Офіційно, звісно, все заперечується. Але хіба дефіцит фруктів у Запоріжжі — це справді про погодні аномалії?